Архивы автора: Илья Кириловский

Профспілка пропонує платити учителям від 4 тисяч і більше

У Профспілці працівників освіти і науки України пропонують внести до законопроекту «Про освіту» норми про встановлення ставки заробітної плати асистента вчителя у розмірі 3-кратної величини мінімальної заробітної плати та визначення розмірів посадових окладів за кожним наступним (вищим) тарифним розрядом шляхом підвищення попереднього посадового окладу на 15%.

Відповідна позиція оголошена ЦК Профспілки працівників освіти і науки щодо нового законопроекту «Про освіту».

В освітянській профспілці зазначають, що виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року у сумі 1378 гривень, найнижчий розмір посадового окладу за такою посадою педагогічного працівника, як асистент вчителя, становитиме 4134 гривні, а за найбільш оплачуваною посадою, якою є ректор, він складатиме близько 22400 грн.

У профспілці повідомляють, що у низці редакцій законопроекту, з урахуванням багатьох пропозицій членів робочих груп з його опрацювання, мають місце різноманітні варіанти щодо гарантій в розмірах оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.

«Позиція ЦК Профспілки ґрунтується на закликах Європейського комітету профспілок освіти про необхідність забезпечення урядами країн гідної зарплати і пенсії вчителям, яка дозволить залучити в професію та утримувати найкращих і найбільш відданих професіоналів, а також вимогах учасників Всесвітнього форуму з питань освіти, проведеного ЮНЕСКО у 2000 році, які закликали уряди забезпечити фінансування освіти на рівні принаймні 7% ВВП до 2005 року та 9% ВВП до 2010 року», — йдеться у повідомленні.

Разом із тим в освітянській профспілці відзначають, що механізм визначення розміру мінімальної заробітної плати, що ґрунтується на величині прожиткового мінімуму, споживчий кошик якого не переглядався з 2000 року, є непрозорим та схильним до ручного управління, особливо в сучасних соціально-економічних умовах.

«За даними Держкомстату середня заробітна плата працівників промисловості за січень-грудень 2015 року становила 4195 гривень. Тож середній розмір посадових окладів педагогічних працівників, що склався на грудень 2015 року, складає лише 52%, а науково-педагогічних працівників – 45% від гарантованого статті 57 закону «Про освіту» рівня», — повідомляють у профспілці.

«Таким чином, президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України наполягає на врахуванні в законопроекті позиції ЦК Профспілки, що підтверджена особистими підписами понад 650 тисячами освітян, яка полягає у збереженні, як мінімум, гарантій держави на встановлення середнього розміру посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічних працівників – не нижче подвійної заробітної плати працівників промисловості та встановлення доплат спеціалістам закладів освіти до рівня середньої заробітної плати працівників народного господарства», — зазначили у профспілці.

Ученые из Китая испытали новый метод лечения депрессии у подростков

Подростки, страдающие от клинической депрессии (в США таких 11%) сталкиваются с целым рядом проблем с психикой и здоровьем, и риск суицида у них в 5 раз выше, чем у их сверстников без психиатрических проблем. Исследователи из Китая протестировали компьютерную программу-тренинг под названием «Модификация отклонения внимания» (attention bias modification, ABM), чтобы выяснить, помогает ли она уменьшить симптомы депрессии у подростков.

Группа исследователей из Хунанского педагогического университета (Китай) провела эксперимент, в котором приняли участие 45 подростков с диагностированной клинической депрессией. Участников эксперимента отобрали среди учеников школ. Ученые предположили, что у подростков из экспериментальной группы, которые пройдут тренинг АВМ, симптомы депрессии станут менее выраженными по сравнению с их ровесниками в контрольной группе, которые пройдут тренинг-плацебо.

В течение двух недель подростки из экспериментальной группы прошли 8 сессий по 22 минуты каждая, выполняя АВМ-задание, переводящее внимание с нейтральных на позитивно-окрашенные слова. Спустя 9 недель они прошли еще 4 получасовые сессии, в течение которых внимание переводилось с нейтральных на позитивно-окрашенные слова, эта часть эксперимента заняла еще 2 недели. Подростки из контрольной группы выполняли плацебо-тренинг, в котором внимание переводилось с одинаковой частотой на нейтральные и на негативно-окрашенные слова.

Исследователи обнаружили существенные улучшения у подростков из экспериментальной группы: после первоначального двухнедельного тренинга симптомы депрессии у них стали менее выраженными. Более того, состояние некоторых из них перестало соответствовать критериям клинической депрессии, в то время как в контрольной группе такого не наблюдалось. Спустя 12 месяцев участников экспериментальной группы попросили оценить собственное состояние, и они сообщили о еще большем снижении тревожности и ощущения депрессии.

Авторы эксперимента заключили, что АВМ может служить способом лечения легкой и умеренной депрессии у подростков. У большинства взрослых депрессия начинается в подростковом возрасте, а значит, помощь подросткам может повлиять на всю их дальнейшую жизнь.

Источник: sciencedaily.com

Украина лидирует в Европе по числу ИТ-шников

За год количество ИT-специалистов в Украине выросло на 20%, к 2020 году может еще удвоиться.

Согласно результатам международного исследования, в Украине работает самое большое количество ИТ-шников среди стран Европы (по данным на 2015 год, более 90 тысяч разработчиков, то есть на 20% больше, чем в 2014 году), пишет uadn.net.

Ожидается, что к 2020 году их количество увеличится вдвое. 

В 2014 году объем экспорта области разработки программного обеспечения составил 2,3 млрд долл. Кроме этого, в Украине действуют филиалы более 100 R & D центров мировых компаний из разных отраслей — телекоммуникаций, разработки программного обеспечения и компьютерных игр, электронной коммерции, промышленности.

Также в документе рассмотрены факторы, которые сдерживают развитие IТ в Украине. Это, в частности, недостатки украинского законодательства, слабость некоторых секторов системы образования, уровень владения английским языком среди IТ-специалистов в регионах, влияние кризиса и неправомерные действия со стороны силовых органов на систему отношений с западными клиентами и инвесторами.

«В общей прибыли часть высокомаржинальных R&D и PSD сервисов растет. Я считаю, что в течение следующих пяти лет часть таких сервисов может составить 20% украинского экспортного сегмента «, — отметил Виктор Валеев, директор Ассоциации «IТ Украины».

Основатель uSupport, онлайн-платформы для выбора провайдеров, Константин Яковчук-Бессараб, подчеркивает, что многие компании выбирают стратегии, ориентированные на продукт, в то время, как в ближайшие несколько лет появится сектор услуг аутсорсинга бизнес-процессов (ВРО).

«В начале работы я уже довольно много знал об украинской технологическую сферу; мне были известны истории успеха украинских аутсорсинговых IТ-компаний на рынках США и Европы. Однако я был удивлен полученными результатами, которые позволяют оптимистично оценивать будущее Украины «, — комментирует соавтор исследования Евгений Сысоев, управляющий партнер AVentures Capital.

Детальное исследование, подготовленное международным аналитическим агентством Ukraine Digital News в сотрудничестве с фондом AVentures Capital при поддержке Ассоциации «ИТ Украины» и ряда других игроков отрасли посвященное характеристикам, проблемам и перспективам отрасли информационных технологий в Украине.

Названы самые востребованные профессии будущего

В исследовании приняли участие более 100 ИТ-компаний, работающих в Украине. Это крупнейшее исследование отрасли на сегодня.

Отметим, в этом году Украина попала в группу «частично свободных» стран в рейтинге свободы интернета в мире правозащитной организации Freedom House из США. По этому рейтингу, где анализируется ситуация в 65 странах, Украина получила 37 отрицательных баллов по сравнению с 33 в прошлом году.

Які зміни можуть бути в умовах вступу?

Міністерство освіти вдосконалює Умови прийому до вищих навчальних закладів, які визначають основні процедури вступу.

Підставою для внесення змін до вищезазначених умов є прийнятий 24 грудня 2015 рокузаконопроект, відповідно до якого були внесені зміни до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”. Попри намагання зробити вступ до ВНЗ виключно на конкурсній основі (скасувати окремий вступ для пільговиків/позаконкурсників), з пропозиції комітету ВРУ з питань науки і освіти було внесену нову норму про збільшення категорій вступників, які можуть не здавати ЗНО.

Однак, разом з пропозицією внесення цих поправок, в проекті Змін до Умов прийому, які були запропоновані для громадського обговорення, з’явилися інші, дуже сумнівні, пропозиції змін без відповідного обґрунтування їх внесення. Частина з них навіть суперечить  вже згадуваній статті 44 ЗУ «Про вищу освіту»:

1. Надання можливості вищим навчальним закладам додавати учасникам вузівських олімпіад бали до результату ЗНО. Вищим навчальним закладам надається можливість проводити Всеукраїнські олімпіади на основі повної загальної середньої освіти на певні спеціальності1. Учасникам цих олімпіад можуть додавати до 20 балів з предметів при вступі до вищого навчального закладу. Ці бали пропонується додавати до отриманих під час складання тесту ЗНО результатів з двох предметів, таким чином, значно підвищуючи позицію абітурієнта в рейтингу.

Зазначимо, що таке положення суперечитиме нормам Закону України «Про вищу освіту«, яка чітко визначає складові конкурсного балу вступника (виключний перелік):

  • бали за сертифікат ЗНО з української мови та літератури;
  • бали за сертифікат ЗНО з другого предмету;
  • бали за сертифікат ЗНО з третього предмету, або бали за конкурс творчих чи фізичних здібностей (у разі їх проведення);
  • середній бал документа про повну середню освіту;
  • бали за особливі успіхи та/або за успішне закінчення підготовчих курсів.

При цьому чітко визначено, що бали за особливі успіхи у навчанні можуть отримати призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад тапризери III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України. А бали за підготовчі курси при ВНЗ – лише вступники природничо-математичних та інженерно-технічних спеціальностей. Хоча щодо останніх досі точаться суперечки про необхідність врахування додаткових балів, адже не всі вступники мають рівну можливість навчатися на таких курсах (має значення місцезнаходження ВНЗ/абітурієнта, вартість навчання).

Задля зрівноваження ваги складових конкурсного балу були введені коефіцієнти, які застосовуються до кожної складової. Закон України містить лише загальні вимоги мінімальних та максимальних показників коефіцієнтів та те, що їх сума повинна дорівнювати одиниці. Остаточні коефіцієнти визначаються вищими навчальними закладами самостійно. Так, законом визначено, що вага кожного результату ЗНО має бути не менше 20 %, вага атестату — від 0 до 10%, а вага додаткових балів — від 0 до 5%.

Однак, у проекті Змін до Умов прийому пропонується нараховувати вступнику додаткові бали  до результатів ЗНО  з застосуванням інших (додаткових) коефіцієнтів, які має визначати ВНЗ таким чином, щоб результат вступника з предмета не перевищував 200 балів. Звертаємо увагу Міністерства на те, що така ситуація може провокувати корупційну складову, тож пропонуємо Міністерству освіти і науки України відмовитися від такої зміни.

2. Збільшення ваги творчого конкурсу при вступі на молодшого спеціаліста. Ще однією поправкою пропонується підвищити вагу бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення) при вступі для здобуття освітньо-кваліфікаціного рівня молодшого спеціаліста при вступі на спеціальності галузей знань 02 «Культура і мистецтво» та 19 «Архітектура та будівництво», а також 0201 Культура, 0202 Мистецтво, 0601 Будівництво та архітектура до 70 відсотків конкурсного бала. Однак Закон визначає, що “вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей має становити не більше як 50% конкурсного бала”. Крім того, оцінювання творчих конкурсів безпосередньо у ВНЗ може мати суб’єктивний характер, тож збільшення ваги цієї складової конкурсного бала теж є недоречним.

3. Очевидно, для мотивації вступу до вишів нашої країни осіб, які брали участь у міжнародних олімпіадах, а також є чемпіонами і призерами Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор пропонується наперед визначити їх результати з конкурсних предметів як 200 балів. Громадянська мережа ОПОРА не має зауважень до заохочення таких вступників бути студентами саме українських вишів. Разом з тим, варто розуміти, що це не повинно відбувати шляхом визначення їх результату (ЗНО чи вступного іспиту) без відповідного факту їх проходження. Можливо таким абітурієнтам необхідно цільово виділяти місця державного замовлення за умови вступу на відповідну спеціальність.

4. Викликає здивування у запропонованих новелах і процедура реалізації змін до 44 статті«Закону про вищу освіту«в частині вступу за результатами вступних іспитів та в межах визначених квот. Як зазначалося вище, суть змін полягала в тому, щоб скасувати “позаконкурсний” вступ. Разом з тим, була внесена така норма: “брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.

На жаль, попри зміну назви, суть підходу не змінилася. Умовами прийому, затвердженими восени минулого року, передбачалося, що до 5% місць державного замовлення може бути відведено для вступників, які мають право на позаконкурсний вступ (такі вступники здавали ЗНО і серед них формувався окремий рейтинговий список). У оприлюдненому ж для обговорення проекті змін, пропонується, що квоти будуть встановлюватися вищими навчальними закладами у межах 10 % (а у Луганській і Донецькій областях в межах 30 %) максимального обсягу державного замовлення. Тобто кількість місць для пільговиків насправді зросте, а не зменшиться, як це було задекларовано. А ті, хто вступатимуть за загальним конкурсом, претендуватимуть на значно меншу кількість місць державного замовлення.

Однак, найбільша проблема в іншому – зарахування до вищих навчальних закладів в межах встановлених квот відбуватиметься виключно за результатами вступних іспитів. Тобто особи з вищеперелічених категорій, які складатимуть ЗНО (наприклад, діти-інваліди можуть обирати ЗНО, адже ставлення у ВНЗ до цієї категорії осіб не завжди є позитивним, тож є ймовірність заниження оцінки під час іспиту у ВНЗ), не матимуть змоги претендувати на місця, визначені цією квотою. Фактично пропонується повернутися до старої практики вступних іспитів, оцінки за які можна було одержати не лише завдяки знанням, а й корупційним домовленостям. Такий підхід лише стимулюватиме не здавати зовнішнє незалежне оцінювання та позбавить вступ конкурентності.

Тому першочергово необхідно повернути право вибору абітурієнтам, претендувати на  зарахування на квотні місця за результатами іспитів у ВНЗ чи за результатами ЗНО.

Громадянська мережа ОПОРА звертається до Міністерства освіти і науки України при внесенні змін до Умов прийому зважувати наслідки, до яких можуть призвести такі нововведення. Адже в часі здійснення освітніх реформ, повернення до непрозорих практик є вкрай небажаними.

Источник: http://osvita.ua/vnz/consultations/50640/

Про 100 опорних шкіл вже цього року

Загалом в поточному році в Україні має відкритись 100 базових опорних шкіл. Про це під час свого виступу в програмі «10 хвилин з Прем’єр-міністром» заявив Арсеній Яценюк.

«Освіта наших дітей, які є майбутнім нашої країни. Базова середня освіта – це те, що створює фундамент для майбутнього держави, і це те, що дасть можливість нашим дітям отримувати якісну середню освіту, здати зовнішнє незалежне оцінювання, вступити до вищих навчальних закладів, отримати якісні знання, а потім професію і роботу», — сказав прем’єр.

За його словами, зараз державі необхідно турбуватися саме про середню школу.

«Загалом у нас в середній школі навчається близько 4 мільйонів дітей. 17 тисяч шкіл і майже півмільйона вчителів дають можливість нашим дітям отримати знання. Але я поставив би основний критерій знань – це якість. Саме для того, щоб середня освіта стала якісною, Уряд запропонував новий проект – новий проект так званих опорних шкіл», — зазначив Яценюк.

«Що таке проект опорної школи? Це нова система освіти, якісної освіти для діток, які навчаються в маленьких містечках та селищах. Створюється система, де базова школа має інвестиції в навчання і інвестиції в якісні знання. Це означає, що в такій школі безкоштовний інтернет, до такої школи купуються нові класи фізики, математики, хімії, біології. В такій школі є мультимедійний комплекс з ІТ-технологіями. В такій школі відправляються кошти на ремонт спортивних залів і кабінетів. В такій школі здійснюються заходи з енергоефективності. Це пластикові вікна, це утеплення школи і це нормальні умови для того, щоб наші діти отримували якісні знання», — сказав прем’єр-міністр.

Він також зазначив, що в опорних школах для вчителів будуть створюватись умови для підвищення розмірів заробітної платні. Так як кошти від оптимізації мережі шкіл залишаються в цій базовій школі і можуть використовуватися директором школи на власний розсуд, для того щоб підвищити матеріально-технічне забезпечення школи та підвищити розмір заробітної платні для вчителів.

Кожна опорна школа буде мати філії, не менше трьох. Філія – це школи першого ступеня, тобто дітки, які навчаються з 1 по 4 клас. Далі діти після 4 класу будуть мати можливість навчатися в якісній опорній школі, яка відповідає критеріям, які я вам щойно визначив.

«Що необхідно для того, щоб така школа функціонувала? В першу чергу необхідні кошти. В минулому році ми дали 100 мільйонів гривень на те, щоби купити більше ніж 300 мультимедійних класів в цілому по країні. В поточному році Уряд виділяє 200 мільйонів гривень на те, щоби в Україні з’явилися такі базові опорні школи. Окрім цього, ми отримуємо донорську допомогу від міжнародних фінансових організацій. Загалом в поточному році ми повинні відкрити 100 базових опорних шкіл», — сказав Яценюк.

Він повідомив, що у поточному році уряд виділив 500 мільйонів гривень на придбання нових автобусів.

«На умовах співфінансування з місцевими органами влади до 1 вересня ми можемо купити тисячу шкільних автобусів. І тому я прошу органи місцевого самоврядування невідкладно оголосити тендери на придбання шкільних автобусів», — зауважив прем’єр.

Він також закликав місцеві органи влади направити кошти на ремонт доріг, для того щоб «діти на нових шкільних автобусах могли доїхати до нової якісної української опорної школи».

Источник: http://osvita.ua/school/50636/

1 2 3 4 5