22 грудня 2018 року на базі Державного Навчального Закладу «Одеський професійний ліцей морського транспорту» відбулося відкриття Навчально практичного центру з підготовки кваліфікованих робітників за професіями «Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлильник»
Дуальна система освіти передбачає отримання теоретичних знань та формування первинних умінь з професії у навчальному закладі, а формування складних та комплексних навичок — безпосередньо на робочих місцях підприємства.
Дуальна система ОПЛМТ — скачати призентацiю
Міністерству фінансів разом з МОН, Національною академією наук та національними галузевими академіями наук доручено опрацювати питання щодо збільшення обсягу видатків на підготовку робітничих кадрів та здійснення наукових досліджень Національною та галузевими академіями наук України. Відповідне доручення, за повідомленням прес-служби МОН, було надане за наслідками урядової наради, що відбулась за участі віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Лілії Гриневич.
Зокрема, повідомляється, що МОН разом з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, інших заінтересованих органів влади проведе нараду з питань формування замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік та удосконалення механізму фінансування професійно-технічної освіти.
Також МОН разом з Національною академією наук, національними галузевими академіями наук України опрацюють питання щодо перегляду строків здійснення оптимізації мережі наукових установ, закладів, організацій та чисельності їх працівників.
Узгодженні пропозиції відомств щодо внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мають бути подані Кабінету Міністрів до 27 квітня.
У Профспілці працівників освіти і науки України пропонують внести до законопроекту «Про освіту» норми про встановлення ставки заробітної плати асистента вчителя у розмірі 3-кратної величини мінімальної заробітної плати та визначення розмірів посадових окладів за кожним наступним (вищим) тарифним розрядом шляхом підвищення попереднього посадового окладу на 15%.
Відповідна позиція оголошена ЦК Профспілки працівників освіти і науки щодо нового законопроекту «Про освіту».
В освітянській профспілці зазначають, що виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року у сумі 1378 гривень, найнижчий розмір посадового окладу за такою посадою педагогічного працівника, як асистент вчителя, становитиме 4134 гривні, а за найбільш оплачуваною посадою, якою є ректор, він складатиме близько 22400 грн.
У профспілці повідомляють, що у низці редакцій законопроекту, з урахуванням багатьох пропозицій членів робочих груп з його опрацювання, мають місце різноманітні варіанти щодо гарантій в розмірах оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
«Позиція ЦК Профспілки ґрунтується на закликах Європейського комітету профспілок освіти про необхідність забезпечення урядами країн гідної зарплати і пенсії вчителям, яка дозволить залучити в професію та утримувати найкращих і найбільш відданих професіоналів, а також вимогах учасників Всесвітнього форуму з питань освіти, проведеного ЮНЕСКО у 2000 році, які закликали уряди забезпечити фінансування освіти на рівні принаймні 7% ВВП до 2005 року та 9% ВВП до 2010 року», — йдеться у повідомленні.
Разом із тим в освітянській профспілці відзначають, що механізм визначення розміру мінімальної заробітної плати, що ґрунтується на величині прожиткового мінімуму, споживчий кошик якого не переглядався з 2000 року, є непрозорим та схильним до ручного управління, особливо в сучасних соціально-економічних умовах.
«За даними Держкомстату середня заробітна плата працівників промисловості за січень-грудень 2015 року становила 4195 гривень. Тож середній розмір посадових окладів педагогічних працівників, що склався на грудень 2015 року, складає лише 52%, а науково-педагогічних працівників – 45% від гарантованого статті 57 закону «Про освіту» рівня», — повідомляють у профспілці.
«Таким чином, президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України наполягає на врахуванні в законопроекті позиції ЦК Профспілки, що підтверджена особистими підписами понад 650 тисячами освітян, яка полягає у збереженні, як мінімум, гарантій держави на встановлення середнього розміру посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічних працівників – не нижче подвійної заробітної плати працівників промисловості та встановлення доплат спеціалістам закладів освіти до рівня середньої заробітної плати працівників народного господарства», — зазначили у профспілці.
Міністерство освіти вдосконалює Умови прийому до вищих навчальних закладів, які визначають основні процедури вступу.
Підставою для внесення змін до вищезазначених умов є прийнятий 24 грудня 2015 рокузаконопроект, відповідно до якого були внесені зміни до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”. Попри намагання зробити вступ до ВНЗ виключно на конкурсній основі (скасувати окремий вступ для пільговиків/позаконкурсників), з пропозиції комітету ВРУ з питань науки і освіти було внесену нову норму про збільшення категорій вступників, які можуть не здавати ЗНО.
Однак, разом з пропозицією внесення цих поправок, в проекті Змін до Умов прийому, які були запропоновані для громадського обговорення, з’явилися інші, дуже сумнівні, пропозиції змін без відповідного обґрунтування їх внесення. Частина з них навіть суперечить вже згадуваній статті 44 ЗУ «Про вищу освіту»:
1. Надання можливості вищим навчальним закладам додавати учасникам вузівських олімпіад бали до результату ЗНО. Вищим навчальним закладам надається можливість проводити Всеукраїнські олімпіади на основі повної загальної середньої освіти на певні спеціальності1. Учасникам цих олімпіад можуть додавати до 20 балів з предметів при вступі до вищого навчального закладу. Ці бали пропонується додавати до отриманих під час складання тесту ЗНО результатів з двох предметів, таким чином, значно підвищуючи позицію абітурієнта в рейтингу.
Зазначимо, що таке положення суперечитиме нормам Закону України «Про вищу освіту«, яка чітко визначає складові конкурсного балу вступника (виключний перелік):
При цьому чітко визначено, що бали за особливі успіхи у навчанні можуть отримати призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад тапризери III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України. А бали за підготовчі курси при ВНЗ – лише вступники природничо-математичних та інженерно-технічних спеціальностей. Хоча щодо останніх досі точаться суперечки про необхідність врахування додаткових балів, адже не всі вступники мають рівну можливість навчатися на таких курсах (має значення місцезнаходження ВНЗ/абітурієнта, вартість навчання).
Задля зрівноваження ваги складових конкурсного балу були введені коефіцієнти, які застосовуються до кожної складової. Закон України містить лише загальні вимоги мінімальних та максимальних показників коефіцієнтів та те, що їх сума повинна дорівнювати одиниці. Остаточні коефіцієнти визначаються вищими навчальними закладами самостійно. Так, законом визначено, що вага кожного результату ЗНО має бути не менше 20 %, вага атестату — від 0 до 10%, а вага додаткових балів — від 0 до 5%.
Однак, у проекті Змін до Умов прийому пропонується нараховувати вступнику додаткові бали до результатів ЗНО з застосуванням інших (додаткових) коефіцієнтів, які має визначати ВНЗ таким чином, щоб результат вступника з предмета не перевищував 200 балів. Звертаємо увагу Міністерства на те, що така ситуація може провокувати корупційну складову, тож пропонуємо Міністерству освіти і науки України відмовитися від такої зміни.
2. Збільшення ваги творчого конкурсу при вступі на молодшого спеціаліста. Ще однією поправкою пропонується підвищити вагу бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення) при вступі для здобуття освітньо-кваліфікаціного рівня молодшого спеціаліста при вступі на спеціальності галузей знань 02 «Культура і мистецтво» та 19 «Архітектура та будівництво», а також 0201 Культура, 0202 Мистецтво, 0601 Будівництво та архітектура до 70 відсотків конкурсного бала. Однак Закон визначає, що “вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей має становити не більше як 50% конкурсного бала”. Крім того, оцінювання творчих конкурсів безпосередньо у ВНЗ може мати суб’єктивний характер, тож збільшення ваги цієї складової конкурсного бала теж є недоречним.
3. Очевидно, для мотивації вступу до вишів нашої країни осіб, які брали участь у міжнародних олімпіадах, а також є чемпіонами і призерами Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор пропонується наперед визначити їх результати з конкурсних предметів як 200 балів. Громадянська мережа ОПОРА не має зауважень до заохочення таких вступників бути студентами саме українських вишів. Разом з тим, варто розуміти, що це не повинно відбувати шляхом визначення їх результату (ЗНО чи вступного іспиту) без відповідного факту їх проходження. Можливо таким абітурієнтам необхідно цільово виділяти місця державного замовлення за умови вступу на відповідну спеціальність.
4. Викликає здивування у запропонованих новелах і процедура реалізації змін до 44 статті«Закону про вищу освіту«в частині вступу за результатами вступних іспитів та в межах визначених квот. Як зазначалося вище, суть змін полягала в тому, щоб скасувати “позаконкурсний” вступ. Разом з тим, була внесена така норма: “брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
На жаль, попри зміну назви, суть підходу не змінилася. Умовами прийому, затвердженими восени минулого року, передбачалося, що до 5% місць державного замовлення може бути відведено для вступників, які мають право на позаконкурсний вступ (такі вступники здавали ЗНО і серед них формувався окремий рейтинговий список). У оприлюдненому ж для обговорення проекті змін, пропонується, що квоти будуть встановлюватися вищими навчальними закладами у межах 10 % (а у Луганській і Донецькій областях в межах 30 %) максимального обсягу державного замовлення. Тобто кількість місць для пільговиків насправді зросте, а не зменшиться, як це було задекларовано. А ті, хто вступатимуть за загальним конкурсом, претендуватимуть на значно меншу кількість місць державного замовлення.
Однак, найбільша проблема в іншому – зарахування до вищих навчальних закладів в межах встановлених квот відбуватиметься виключно за результатами вступних іспитів. Тобто особи з вищеперелічених категорій, які складатимуть ЗНО (наприклад, діти-інваліди можуть обирати ЗНО, адже ставлення у ВНЗ до цієї категорії осіб не завжди є позитивним, тож є ймовірність заниження оцінки під час іспиту у ВНЗ), не матимуть змоги претендувати на місця, визначені цією квотою. Фактично пропонується повернутися до старої практики вступних іспитів, оцінки за які можна було одержати не лише завдяки знанням, а й корупційним домовленостям. Такий підхід лише стимулюватиме не здавати зовнішнє незалежне оцінювання та позбавить вступ конкурентності.
Тому першочергово необхідно повернути право вибору абітурієнтам, претендувати на зарахування на квотні місця за результатами іспитів у ВНЗ чи за результатами ЗНО.
Громадянська мережа ОПОРА звертається до Міністерства освіти і науки України при внесенні змін до Умов прийому зважувати наслідки, до яких можуть призвести такі нововведення. Адже в часі здійснення освітніх реформ, повернення до непрозорих практик є вкрай небажаними.
Источник: http://osvita.ua/vnz/consultations/50640/