Дуальна система освіти передбачає отримання теоретичних знань та формування первинних умінь з професії у навчальному закладі, а формування складних та комплексних навичок — безпосередньо на робочих місцях підприємства.
Дуальна система ОПЛМТ — скачати призентацiю
Міністерству фінансів разом з МОН, Національною академією наук та національними галузевими академіями наук доручено опрацювати питання щодо збільшення обсягу видатків на підготовку робітничих кадрів та здійснення наукових досліджень Національною та галузевими академіями наук України. Відповідне доручення, за повідомленням прес-служби МОН, було надане за наслідками урядової наради, що відбулась за участі віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Лілії Гриневич.
Зокрема, повідомляється, що МОН разом з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, інших заінтересованих органів влади проведе нараду з питань формування замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік та удосконалення механізму фінансування професійно-технічної освіти.
Також МОН разом з Національною академією наук, національними галузевими академіями наук України опрацюють питання щодо перегляду строків здійснення оптимізації мережі наукових установ, закладів, організацій та чисельності їх працівників.
Узгодженні пропозиції відомств щодо внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мають бути подані Кабінету Міністрів до 27 квітня.
У Профспілці працівників освіти і науки України пропонують внести до законопроекту «Про освіту» норми про встановлення ставки заробітної плати асистента вчителя у розмірі 3-кратної величини мінімальної заробітної плати та визначення розмірів посадових окладів за кожним наступним (вищим) тарифним розрядом шляхом підвищення попереднього посадового окладу на 15%.
Відповідна позиція оголошена ЦК Профспілки працівників освіти і науки щодо нового законопроекту «Про освіту».
В освітянській профспілці зазначають, що виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року у сумі 1378 гривень, найнижчий розмір посадового окладу за такою посадою педагогічного працівника, як асистент вчителя, становитиме 4134 гривні, а за найбільш оплачуваною посадою, якою є ректор, він складатиме близько 22400 грн.
У профспілці повідомляють, що у низці редакцій законопроекту, з урахуванням багатьох пропозицій членів робочих груп з його опрацювання, мають місце різноманітні варіанти щодо гарантій в розмірах оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
«Позиція ЦК Профспілки ґрунтується на закликах Європейського комітету профспілок освіти про необхідність забезпечення урядами країн гідної зарплати і пенсії вчителям, яка дозволить залучити в професію та утримувати найкращих і найбільш відданих професіоналів, а також вимогах учасників Всесвітнього форуму з питань освіти, проведеного ЮНЕСКО у 2000 році, які закликали уряди забезпечити фінансування освіти на рівні принаймні 7% ВВП до 2005 року та 9% ВВП до 2010 року», — йдеться у повідомленні.
Разом із тим в освітянській профспілці відзначають, що механізм визначення розміру мінімальної заробітної плати, що ґрунтується на величині прожиткового мінімуму, споживчий кошик якого не переглядався з 2000 року, є непрозорим та схильним до ручного управління, особливо в сучасних соціально-економічних умовах.
«За даними Держкомстату середня заробітна плата працівників промисловості за січень-грудень 2015 року становила 4195 гривень. Тож середній розмір посадових окладів педагогічних працівників, що склався на грудень 2015 року, складає лише 52%, а науково-педагогічних працівників – 45% від гарантованого статті 57 закону «Про освіту» рівня», — повідомляють у профспілці.
«Таким чином, президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України наполягає на врахуванні в законопроекті позиції ЦК Профспілки, що підтверджена особистими підписами понад 650 тисячами освітян, яка полягає у збереженні, як мінімум, гарантій держави на встановлення середнього розміру посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічних працівників – не нижче подвійної заробітної плати працівників промисловості та встановлення доплат спеціалістам закладів освіти до рівня середньої заробітної плати працівників народного господарства», — зазначили у профспілці.
Вашему вниманию подборка сайтов, которые следует мониторить постоянно. Берите на вооружение!
На початку 1960-х років в одній із лабораторій США йшла робота над проектом, який мав величезні потенційні можливості для реформування освіти. Професор Дональд Бітцер, інженер-електрик з університету в Іллінойсі, створює одну з перших у світі навчальних машин. Уже до 1972 року розроблене їм програмне забезпечення вийшло за рамки одного контрольного класу й починає використовуватись по всій Америці.
З розростанням таких тенденцій у суспільстві одночасно посилилися певні спекуляції та побоювання, чи зможе комп’ютер замінити викладача.
«Комп’ютери в той час розглядались як гігантські мозки для того, щоби контролювати наше життя», ? каже історик Брайан Дір. Програмне забезпечення, розроблене Бітцером, відоме як логічне програмування автоматизованих процесів навчання «Платон», ставило за мету давати учням відповіді на виникаючі запитання за допомогою шестидюймових чорно-білих екранів монітора. (Ідея Бітцера полягала в можливості виводу на дисплей не тільки текстової, а і графічної інформації, що істотно розширювало можливості навчання, ? ред.)
Пройшло сорок років, а на порядку денному, як і раніше, стоїть питання про те, чи зможе комп’ютер витіснити вчителів як застарілий атрибут навчання. Фіона Холландс, старший науковий співробітник педагогічного коледжу Колумбійського університету, каже, що комп’ютери в даний час використовуються для вирішення у класі різних проблем у трьох напрямах. Вони допомагають учням освоїтися з чіткими інструкціями та вказівками вчителя в таких моделях навчання, як, наприклад, «змішане навчання»; їх можна використовувати як доповнення в роботі вчителя в так званих «гібридних навчальних моделях» навчання й повністю замінити вчителів у таких моделях навчання, як «віртуальний клас».
«Цілий ряд держав і регіонів створили свої власні віртуальні школи, а, наприклад, віртуальна школа у Флориді (США) є найвідомішою», ? продовжує Холландс, додаючи, що недавно проведені дослідження дозволяють стверджувати, що не тільки студенти можуть чудово навчатися з таким підходом, це також приносить значну економію грошей.
У США школи «Rocketship» скоротили невигідні витрати шляхом введення в дію більшої кількості онлайн-класів, що дозволяє обходитись меншою кількістю вчителів. Ці класи привернули увагу світової громадськості до такого підходу, який відомий як «змішане навчання», при якому чверть часу навчального дня учнів віддається під викладання за допомогою комп’ютера. Учителі в цьому випадку не мають повноважень контролювати онлайн-сесії, тому кваліфіковані викладачі в основному зосереджуються на розвитку в учнів критичного мислення. У той же час заощаджені кошти використовуються для більшої оплати праці діючих вчителів.
Виступаючи на британському радіо у 2014 році, головний виконавчий директор шкіл «Rocketship» Престон Сміт сказав, що комп’ютери дали можливість по-новому переосмислити, що ж таке «шкільний день». Проте Гордон Лафер, професор політекономії з університету штату Орегон, уважає, що такі школи пропонують учням просто «урізану програму навчання».
Голландські дослідники стверджують, що школи «Rocketship» усього лише забезпечують більш низьку якість освіти для малозабезпечених знедолених дітей. Так, він уважає, що досить важко, наприклад, працювати поодинці в Інтернеті, якщо ваші читацькі навички в англійській слабкі або, наприклад, якщо учень схильний дуже легко відволікатись.
Британська версія американських шкіл «Rocketship» ? академії «Pioneer» ? відкриє свої двері в наступному році. Але Крістіна Бловер, генеральний секретар Національного союзу вчителів, у цьому плані налаштована досить скептично. У своїй статті в газеті «Daily Mail» у попередньому році вона сказала, що, якщо діти зрештою сидять перед комп’ютерами протягом значного періоду часу без постійного доступу до вчителя на кожному уроці, то це «неправильний відкат».
Тріша Келлехер, глава фонду Стівена Перса, попереджає, що комп’ютерна технологія навчання не повинна означати кінець ери вчителів. Швидше її слід розглядати як корисний інструмент у арсеналі вчителя: «Роль учителя не повинна зводитися до того, щоби він просто встав і роздав інструкції учням, тому треба думати про те, що ж необхідно змінити для вас як учителя».
Сугата Мітра, професор освітніх технологій школи комунікацій університету Ньюкасла, уважає, що в майбутньому роль учителя буде схожа на роль футбольного тренера: «Зараз діти можуть просто вийти в кіберпростір, а вчитель як товариш на задньому плані підказує їм, де вони знаходяться та що їм, можливо, необхідно зробити».
У травні 2013 року Мітра створив «школу у хмарі». Він розмістив комп’ютери у спеціальних кіосках трущоб Делі, що дозволяло дітям вільно використовувати їх. Він виявив, що багато хто з тих дітей, які раніше ніколи не бачили комп’ютер, можуть усього навчитися самостійно. «Учителі часто питають мене, чи зможуть вони в такій ситуації втратити роботу. І я їм відповідаю ? ні, тому що ваша робота як учителя тільки ускладнюватиметься. Це швидше за все буде просто інша робота. Вона полягатиме в тому, що вчитель стане майстром, який дасть учню корисну підказку». І додає: «Повинна відбутися різка зміна навчальної програми вчителем, але ми завжди будемо поруч з учнями».
Слід зазначити такий істотний момент, який планується змінити, а саме різке зростання потреби в учителях з високими технологічними навичками. Хосе Пікардо, завуч вищої школи Сурбітона, каже, що вчителі, які володіють високими навичками використання комп’ютерних технологій, замінять тих, хто цього робити не може. Він уважає, що такі освітні інструменти, як відео, дозволяють дітям навчатись у будь-якому куточку, і вчителі повинні враховувати цей факт.
Проте в цій складній дискусії, запевняє Девід Вуллі, один із розробників програми «Платон», як і раніше, залишається головне питання: «То чи замінять комп’ютери вчителя?». І міркує так: «До цих пір це не сталось, і я сумніваюся, що це коли-небудь відбудеться. Люди за своєю суттю є соціальними тваринами, тому наявність особових зв’язків між учнями й викладачами має першорядне значення. Це зовсім не означає, що інші засоби навчання не мають жодної цінності, але існують речі, які комп’ютер ніколи не зможе зробити так, як це виходить у хорошого вчителя-людини».